-
1 date
1. n1) дата, число, день2) час, строк, період; пора, доба, епохаout of date — застарілий; старомодний
up to date — а) сучасний, що відповідає сучасним вимогам; б) до цього часу; в) який у курсі справ (новин)
to keep smth. up to date — а) удосконалювати щось; б) поповнювати щось останніми даними
3) амер., розм. побачення4) фінік5) фінікова пальма (тж —palm)2. v1) датувати, ставити дату; ставити число2) мати дату, датуватися; мати зазначення часу й місця3) відносити до певного часу (до певної епохи)4) стосуватися певної епохи; брати початок від певного часуto date from (back) — вести походження від, брати початок у
5) обчислювати, рахувати7) застаріти8) призначати побачення (тж date up)* * *I n1) дата, число, день; час, місце2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період3) aмep. той же день4) pl газети5) icт. пора; кінець out of date застарілийII v1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися4) застарітиIII nпобачення, зустріч; людина, з якою призначене побаченняIV vпризначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)V n1) фінік2) = date-palm -
2 appoint
v1) призначати; затверджувати (на посаді)to appoint smb. to a professorship — затвердити (призначити) когось професором
2) домовлятися, призначати (побачення тощо)3) наказувати; відводити; приписувати; пропонувати4) опоряджувати, устатковувати, обладнувати; меблювати5) приймати рішення, вирішувати; зважуватися6) прирікати* * *v1) призначати ( на пост); затверджувати ( на посаді); створювати2) домовлятися ( про місце або час); призначати3) icт., пoeт. пропонувати, диктувати -
3 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
4 tryst
1. n1) призначена зустріч; призначене побачення2) місце зустрічі (побачення)3) ярмарок, ринок2. v1) призначати зустріч (побачення)2) приходити на побачення* * *I [tr(a)ist] n1) призначена зустріч, побаченняto hold /to keep/ tryst — прийти на побачення
2) місце зустрічі, побачення3) дiaл. ярмарок, ринокII [tr(a)ist] v; діал.1) назначати зустріч, побачення -
5 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
6 tryst
I [tr(a)ist] n1) призначена зустріч, побаченняto hold /to keep/ tryst — прийти на побачення
2) місце зустрічі, побачення3) дiaл. ярмарок, ринокII [tr(a)ist] v; діал.1) назначати зустріч, побачення -
7 date
I n1) дата, число, день; час, місце2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період3) aмep. той же день4) pl газети5) icт. пора; кінець out of date застарілийII v1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися4) застарітиIII nпобачення, зустріч; людина, з якою призначене побаченняIV vпризначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)V n1) фінік2) = date-palm
См. также в других словарях:
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник